«Зелена» енергетика – ключовий напрям економічного зростання

«Зелена» енергетика – ключовий напрям економічного зростання

Використання відновлювальних джерел енергії (ВДЕ), а також розробка і впровадження  нових технологій для їх розвитку – це економічний пріоритет на сьогоднішній день для економіки нашої країни. Перспективність і ефективність цього напрямку можна проілюструвати, розглянувши хоча б 8 позитивних ефектів від його розвитку.

 1. ЕКОНОМІЯ ОРГАНІЧНОГО ПАЛИВА, ЩО СПАЛЮЄТЬСЯ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ ЕНЕРГІЇ НА ТРАДИЦІЙНИХ СТАНЦІЯХ.

Для забезпечення надійного енергопостачання та диверсифікації отримання енергетичних джерел Європейського союзу (ЄС) важливим став той факт, що в 2013 році заміна використання природного газу на електричну енергію з ВДЕ забезпечила 30% -е скорочення всього обсягу використання викопного палива. Майже половина держав-членів скоротили валове внутрішнє споживання природного газу щонайменше на 7%. А в 2010 році, за даними Європейської комісії, відновлювані джерела енергії дали можливість зекономити близько € 30 млрд на витратах на імпортоване паливо. У тому ж році, за оцінками МЕА, вартість підтримки відновлюваної енергетики в ЄС склала € 26 млрд., що означає, що вартість підтримки використання поновлюваних джерел енергії повністю компенсується за рахунок витрат, яких вдалося уникнути від імпорту викопного палива.

Україна, при освоєнні свого потенціалу в використанні ВДЕ, може зекономити близько 70 млн. т.н.е. в рік, що складає близько 50% загального енергоспоживання в Україні .

 2. ЗНИЖЕННЯ ВИКИДІВ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ ЗА РАХУНОК ВИКОРИСТАННЯ БЕЗВУГЛЕЦЕВОЇ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГІЇ.

 

co2

 

Згідно з попереднім аналізом Міжнародного енергетичного агентства за 2015 рік вже другий рік поспіль кількість вуглецю, що генерується в енергетичному секторі, залишається практично незмінною - на рівні 32,1 млрд т.

Дві найбільші «країни-забруднювачі», Китай і Сполучені Штати,також показали позитивні результати в 2015 році: завдяки скороченню використання викопного палива (з 2011 року на 10% скоротилась вугільна енергетика) та збільшенню ВДЕ в енергобалансі країни з 19% до 28%,  Китаю вдалося скоротити викиди СО2 на 1,5%. В США  викиди знизилися на 2%.

В рамках зобов’язань, що взяла на себе наша країна, згідно з Паризькою кліматичною угодою, яка передбачає скорочення викидів СО2 та сценарій утримання температури в межах 2°С, Україна повинна досягнути 30% частки ВДЕ у період до 2050 року.

 3. ЗНИЖЕННЯ ЦІН  НА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ НА ОПТОВОМУ РИНКУ ЗА РАХУНОК  ЗАМІЩЕННЯ ВИСОКОМАРЖИНАЛЬНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ ТРАДИЦІЙНОЇ ГЕНЕРАЦІЇ СТАНЦІЯМИ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ВДЕ.

 Для прикладу, скорочення витрат на імпортне паливо в країнах ЄС завдяки збільшенню частки ВДЕ дає змогу економити не менше ніж 30 млрд євро на рік.

За даними Біоенергетичної асоціації України, одна лише біомаса в Україні в 2030-му році дозволить замінити 7,5 млрд кубометрів газу, тобто (виходячи з нещодавно озвучених цін на імпортний газ 160-170 доларів за тисячу кубометрів) зекономити близько $1,3 млрд в рік. Така сума може бути значно вищою, враховуючи нестабільність та непрогнозованість цін на енергоресурси.

 4. ЗНИЖЕННЯ ВИТРАТ НА ЗАХОДИ ЩОДО ЗАХИСТУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА І ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ НА ТЕРИТОРІЯХ РОЗМІЩЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ ВУГЛЕВОДНЕВОЇ ЕНЕРГЕТИКИ.

 Якщо взяти за приклад місто Київ, за офіційними даними Головного управління статистики , в 2015 році було витрачено близько 1,76 млрд грн на заходи щодо захисту навколишнього середовища.

Витрати на охорону та раціональне використання природних ресурсів
за напрямами природоохоронних витрат у 2015 році

 
Витрати на охорону та раціональне використання природних ресурсів Всього, тис. грн
1755759,5
у тому числі на  
охорону атмосферного повітря і клімату 197799,1
очищеннязворотних вод 903961,6
поводження з відходами 380184,3
захист і реабілітацію ґрунту, підземних  іповерхневих вод 129447,8
зниження шумового і вібраційного впливу 8871,0
збереження біорізноманіття і середовища існування 44239,2
радіаційну безпеку 67815,5
науково-дослідні роботи природоохоронного спрямування 6873,6
інші напрями природоохоронної діяльності 16567,4

Важко дати оцінку витратам коштів на заходи щодо підтримання здоров’я населення, які в подальшому, без забезпечення заходів зі скорочення викидів СО2 будуть безупинно зростати через зміни клімату. Відомо, що інтенсивні короткочасні коливання погоди можуть серйозно впливати на здоров'я та підвищувати показники смертності. За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, в 1990-х роках в результаті пов'язаних з погодою стихійних лих в усьому світі відбулося близько 600 000 смертних випадків, 95% з яких мали місце в країнах, що розвиваються.  

Коли мова йде про витрати на заходи щодо захисту навколишнього середовища і здоров'я населення неможливо не згадати атомну енергетику з усіма її невідворотними наслідками. По-перше, це витрати на подолання наслідків Чорнобильської АЕС та підтримку сімей постраждалих від катастрофи, які Україна й надалі успішно списує з Держбюджету, а це понад 2 млрд гривень щорічно.  Загальна ж сума витрачених коштів, з урахуванням міжнародної допомоги, за останні 30 років сягнула понад 200 мільярдів доларів. По-друге, це витрати на зберігання відпрацьованого ядерного палива. Сьогодні Україна витрачає близько $200 млн на відправку і зберігання відпрацьованого ядерного палива в Росію. Але згідно «Об'єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом», який Україна ратифікувала ще в 2000 році, всі ядерні відходи мають зберігатися  в країні, де їх використовували. А тому у 2018 році Україна має почати приймати назад продукти переробки свого палива. Раніше оцінена вартість будівництва власного сховища становила приблизно 1,23 млрд. грн. (у цінах 2008 року), реальну її вартість на сьогодні складно оцінити.

 5. СТВОРЕННЯ НОВИХ РОБОЧИХ МІСЦЬ В ГАЛУЗЯХ ВИРОБНИЦТВА ГЕНЕРУЮЧОГО І ДОПОМІЖНОГО ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ.

 Забезпечення населення будь-якої країни робочими місцями є невід’ємним елементом в досягненні економічного і соціального розвитку, а тому залишається ключовим пріоритетом для урядів. Світовий рівень зайнятості, який вимірює кількість втрачених робочих місць з часів початку економічної кризи 2008 року, в даний час становить 61 млн. осіб.

За даними Міжнародного енергетичного агентства IRENA, вже в 2014 році сектор відновлюваної енергетики 10-ти країн світу забезпечив роботою 7,7 млн. людей. Новий ринок праці, який створює сектор відновлюваної енергетики, може забезпечити 24,4 мільйони додаткових робочих місць до 2030 року.

jobs

 

6. ДОДАТКОВІ ФІСКАЛЬНІ ЗБОРИ.

 Сектор відновлюваної енергетики в Україні приносить додаткові кошти до державного бюджету у вигляді податків. Лише за 2015 рік виробниками енергії з ВДЕ було сплачено понад 1,5 млрд грн ПДВ та 836 млн грн податку на прибуток.

 7. МУЛЬТИПЛІКАТИВНІ ЕФЕКТИ ВІД РОЗВИТКУ ВДЕ В СУМІЖНИХ ГАЛУЗЯХ.

 Розвиток сектору відновлюваної енергетики сприяє розвитку і суміжних галузей, зокрема, розвитку науки, а відповідно і нових галузей; виробництва обладнання, що використовується для «зелених» проектів. На сьогодні в Україні їх чисельність дуже мала, це в середньому 5 компаній по кожному напрямку генерації, хоча сонячна енергетика трохи більш прогресивна в цьому плані, на неї приходиться 8 компаній – виробників різноманітного високотехнологічного обладнання.

Досить вагомий мультиплікативний ефект на місцевому рівні створює галузь біоенергетики. Біогазові установки, окрім можливості виробництва електроенергії та тепла, також є фактором створення робочих, часто на базі вже існуючого сільскогосподарського підприємства, для забезпечення операційної експлуатації таких установок, додаткових робочих місць для заготівлі біологічної сировини, її транспортування; мають додатковий корисний продукт -  високоефективні знезаражені добрива, які повертають в ґрунт поживні речовини для утворення гумусу та забезпечують виробництво екологічно чистих добрив. Завдяки такому виробництву мінеральних добрив, заготівлі сировини для виробництва біогазу створюються нові робочі місця та додаткові доходи.

 8. ПОКРАЩЕННЯ ДОБРОБУТУ НАСЕЛЕННЯ В ЦІЛОМУ.

 Переваги поновлюваних джерел енергії виходять далеко за рамки традиційного виміру економічних показників. Подвоєння частки поновлюваних джерел енергії до 2030 здійснює позитивний вплив на добробут в глобальних масштабах, збільшуючи його на 2,7% та ВВП на 0,6%. А за рахунок більш високої електрифікації тепла і транспорту,  подальше зростання може досягнути 3,7%.